Стан та перспективи розвитку сектору біогазу в Україні
Поточний стан
У лютому 2019 р. в Україні працювали 33 біогазові установки потужністю 46 МВт (http://saee.gov.ua), у той час як в цілому у 2018 р. введено в експлуатацію 12 установок загальною потужністю 13 МВт. В аграрному секторі з введено 4 біогазові установки, що в даний час становить кількість 13 загальною потужністю 28 МВт (принаймні, три з яких не виробляють електроенергію).
В стадії будівництва або підготовки знаходиться кілька біогазових проектів, при чому майже немає «малих» проектів, що у випадку України означає до 2 МВт. Це проекти, як правило, основані на переробці відходів і побічних продуктів підприємств агросектора великих агрохолдингів. Два з них, ПАТ «Миронівський хлібопродукт» і ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод», реалізують 4 біогазові проекти, основані на субстратах з цукрових заводів і птахофабрик загальною потужністю до 40 МВт і на суму близько 100 млн. євро. Також агрохолдинг Астарта, акції якого котируються на Варшавській фондовій біржі, реалізує свій перший проект, що передбачає виробництво енергії у вигляді біогазу, в кількості близько 75 тис. м3 біометану щоденно, що в перерахунку становить понад 10 МВт електричної потужності.
Потенціал розвитку
Україна має близько 42 мільйонів гектарів земель с/г призначення, в тому числі 33 млн. га ріллі, а це 3% світових ресурсів чорноземів. Україна є найбільшим у світі виробником і одночасно експортером соняшникової олії, другим у світі виробником ячменю, четвертим – волоських горіхів, шостим – кукурудзи і пшениці, а експорт с/г продукції і продуктів харчування досяг 18 млрд USD/рік. Українське сільське господарство має значний потенціал розвитку, близько 30% в олії, 60% в пшениці (це пов’язано з відносно низькими зборами врожаїв, їх зберіганням і експортом за кордон), але для використання такого потенціалу необхідні інвестиції, зокрема, в інфраструктуру. Збільшення виробництва рослинної продукції буде стимулювати розвиток виробництва продукції тваринництва, а, отже, і зростання енергетичного потенціалу біомаси, а далі – біогазу.
Різні джерела подають різні дані щодо енергетичного потенціалу української біомаси для використання у виробництві біогазу, але за нашими розрахунками, він може становити до 300 кВт⋅год, що є еквівалентом 30 млрд м3 природного газу. За даними деяких джерел, теоретичний потенціал всієї біоенергетики України становить близько 1000 кВт⋅год і без цілеспрямованих енергетичних культур. Не підлягає, однак, сумніву, що при зростаючій участі переробки агропродовольчої продукції в економіці України, відсутність субстратів не буде бар’єром для розвитку сектора біогазу.
За офіційними прогнозами частка біомаси та відходів в українських джерелах первинної енергії повинна зрости з 2 до 7% в найближчі роки.
Рис. 1,2. Структура джерел первинної енергії в Україні в 2015 і 2025 роках (прогноз)
Достойна система підтримки
Поточна система операційної підтримки, так званий «зелений тариф», базується на кількох нормативних актах, основним з яких є закон про відновлювані джерела енергії. Система проста і передбачає фіксовану ціну покупки енергії в євро за 1 кВт⋅год електроенергії. Для різних технологій передбачені різні ставки, у таблиці нижче представлені ставки в перерахунку на польські злоті за 1 мВт⋅год електроенергії.
Складова ціни | Встановлені до: | ||
31.12.2019 | 31.12.2024 | 31.12.2029 | |
База PLN/ мВт⋅год | 533 зл | 481 зл | 425 зл |
Бонус 5% | 27 зл | 24 зл | 21 зл |
Бонус 10% | 53 зл | 48 зл | 43 зл |
Разом з бонусом 5% | 559 зл | 505 зл | 446 зл |
Разом з бонусом 10% | 586 зл | 529 зл | 468 зл |
Наведені в таблиці бонуси – це: 5% підвищення ставки при використанні на етапі інвестицій понад 30% машин, обладнання та сировини з України та 10% бонусу, якщо ця частка перевищить 50% вартості проекту, при цьому для кожної технології передбачені визначені «ваги» певної частини інвестицій. Наприклад, для біогазу, це 35%, 35% і 30% відповідно для «гідролізера», «когенератора» та «будівельних робіт». Крім того, існують певні пільги, пов’язані з імпортом, зокрема ПДВ.
За інформацією, отриманою безпосередньо від бенефіціарів системи підтримки, суми за продану енергію регулярно щомісяця перераховуються на рахунки виробників, на підставі телеметричних даних. Для кожного платежу ставка, виражена в євро, конвертується за поточним курсом гривні і виплачується в національній валюті. Система працює без збоїв. Український парламент 20 грудня 2018 р. у першому читанні прийняв законопроект № 8449-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії». Документ передбачає перехід з 1 січня 2020 р. до конкурентного аукціонного принципу, що базується на визначенні ціни електроенергії з відновлюваних джерел, замість нинішніх постійних «зелених» тарифів. На щастя, ініціатори змін залишають в системі «зелених тарифів» установки, що введені в експлуатацію до вступу нових правил, та (ймовірно) вже розпочаті інвестиції, за умови їх виконання протягом двох років після набуття чинності змін до законодавства. Для нових біогазових установок потужністю до 500 кВ, участь в аукціонах буде необов’язковою: якщо захочуть, то зможуть скористатися з системи «зелених тарифів» у відповідності з вищевказаними правилами. За оптимістичними прогнозами, проект закону повинен бути прийнятий в першій половині 2019 р. Однак, слід очікувати суттєвих поправок до закону у другому його читанні у Верховній Раді.
Газовий ціновий шок
Україна з використанням близько 35 млрд м3 природного газу є суттєвим його споживачем, а ступінь газифікації значно більший, ніж в середньому в Європі, і незрівнянно більший, ніж у Польщі. Україна має значні ресурси природного газу і на сьогодні 21 млрд м3 газу з цього джерела покриває 60% поточного попиту. Кожен, хто коли-небудь відвідав Україну, відзначив загальну доступність видимих мереж розподілу природного газу, навіть у дуже невеликих населених пунктах. Використання газу в промисловості і населенням залишається на подібному рівні в останні роки і становить 55%/45% потреб населення і промислового споживання. Тому не дивно, що є негативна реакція суспільства на примусове підвищення цін на газ для обох секторів, ініційоване Світовим банком і МВФ. Підвищення цін в останні кілька років шокуючі, особливо для промисловості і сільського господарства.
Зміни цін на газ в Україні (в перерахунку на PLN/м3)
Тип одержувача | До XI.2018 | Від XI.2018 | Від V.2019 | Від I.2020 |
Населення | 0,94 зл | 1,16 зл | 1,33 зл | 1,67 зл |
Компанії | Відсутні дані | 1,69 зл | 1,95 зл | 2,43 зл |
З 1 листопада 2018 р. ціна з ПДВ і вартістю доставки для домогосподарств становить 8549 грн, тобто близько 333 USD за 1000 м3, а для підприємств – 8362 грн, тобто 296,8 USD. З січня ціна для промисловості збільшилась до близько 12 тис. грн, а в другій половині року прогнозована ціна становитиме близько 16 тис. грн/1000 м3. Голова українського парламенту Андрій Парубій назвав це лікування «шоковою терапією», яка буде соціально непопулярною, але необхідною для зміцнення та розвитку України.
За словами Георгія Гелетухи, Голови Біоенергетичної асоціації України, поточна ціна на газ стимулює проекти, в яких відбувається заміна природного газу на енергію біомаси. На його думку, ЄБРР підтримає фінансування с/г біомаси для виробництва біоенергії на суму близько 80 млн євро, при цьому особливо бажаними будуть проекти з повним циклом виробництва від біомаси до продажу енергії. На нашу думку, це також буде стосуватися, можливо навіть найбільшою мірою, біогазу.
Можливості польсько-української співпраці
Польща не є біогазовою державою з точки зору кількості і потужності біогазових установок. Працюючи в складних економічних умовах, ми досягли, однак, значущої оперативної інформації про роботу с/г біогазових установок, та володіємо технологіями, які конкурують у сфері інвестиційних витрат. Сучасні польські біогазові технології III покоління (Dynamic Biogas з Познані або ProBioGas з Межиріччя Підляського) базуються, насамперед, на використанні процесів бродіння вторинної с/г біомаси і біовідходів, замість силосу з кукурудзи та інших, призначених для біогазових установок, польових культур. Завдяки цьому немає конфлікту між виробництвом продуктів харчування і кормів та виробництвом біопалива та енергії. Такі технології – це можливості розвитку для України, в якій виробляється величезна кількість біомаси з с/г відходів (різних видів соломи, гною) і відходів з агропереробки (жом, барда, макуха, відходи після забою і т. д.)
Автори:
Марек Пітула – Польська асоціація біометану
д-р наук Анджей Вребяк – Польсько-українська господарча палата
д-р інж. наук Аліна Ковальчик-Юсько – Університет природничих наук в Любліні,
проф. д-р наук Яцек Дах – Інститут інженерії біосистем, Університет природничих наук в Познані
Стаття являє собою скорочення більш широкого опрацювання, підготовленого для журналу Біомаса. Всі автори опрацювання є членами Польської асоціації біометану, яка вже кілька місяців веде переговори щодо консультативної підтримки в реалізації двох біогазових проектів на території України.
